<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<!-- generator="wordpress/2.3.3" -->
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>

<channel>
	<title>Музична академія</title>
	<link>http://fanej.net</link>
	<description>УКРАЇНСЬКА ТЕМА У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ</description>
	<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:57:39 +0000</pubDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.3.3</generator>
	<language>en</language>
			<item>
		<title>УКРАЇНСЬКИЙ ВІОЛОНЧЕЛЬНИЙ КОНЦЕРТ У КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ</title>
		<link>http://fanej.net/?p=123</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=123#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:57:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Український віолончельний концерт у контексті  світової]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=123</guid>
		<description><![CDATA[В історії виконавського мистецтва жанр концерту займає важливе місце. Це пов&#8217;язано з тим, що дана галузь виконавства відіграє роль творчої лабораторії в розширенні арсеналу виразних засобів музичних інструментів, технічного оснащення музикантів, пошуку нових уявлень і шляхів їхнього втілення, що відповідають вимогам часу.
Історія віолончельного концерту XX ст. свідчить не тільки про популярність цього жанру, але і [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>В історії виконавського мистецтва жанр концерту займає важливе місце. Це пов&#8217;язано з тим, що дана галузь виконавства відіграє роль творчої лабораторії в розширенні арсеналу виразних засобів музичних інструментів, технічного оснащення музикантів, пошуку нових уявлень і шляхів їхнього втілення, що відповідають вимогам часу.<br />
Історія віолончельного концерту XX ст. свідчить не тільки про популярність цього жанру, але і про його значний розвиток і перетворення. <a href="http://fanej.net/?p=123#more-123" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=123</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 1990-х РОКІВ У ДАЛЕКОМУ ЗАРУБІЖЖІ</title>
		<link>http://fanej.net/?p=121</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=121#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:55:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Українська музика 1990-х років у далекому зарубіжжі]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=121</guid>
		<description><![CDATA[Початок 1990-х років став знаменним для української культури. Зміна статусу України — становлення і утвердження її в світі як незалежної держави співпало у часі з небувалим розквітом останньої. Незаперечною є провідна роль багатьох видатних діячів нашої культури у здобутті Україною незалежності. Процес державотворення, в свою чергу, став життєдайним імпульсом для національної культури в цілому та [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Початок 1990-х років став знаменним для української культури. Зміна статусу України — становлення і утвердження її в світі як незалежної держави співпало у часі з небувалим розквітом останньої. Незаперечною є провідна роль багатьох видатних діячів нашої культури у здобутті Україною незалежності. Процес державотворення, в свою чергу, став життєдайним імпульсом для національної культури в цілому та музичної зокрема:<br />
1)з&#8217;явилась велика кількість нових творів;<br />
2)значно розширилась і збагатилась їх тематика;<br />
3)народився цілий ряд фестивалів, завдяки яким ці композиції<br />
здобули &#8220;путівку в життя&#8221;. <a href="http://fanej.net/?p=121#more-121" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=121</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>УКРАЇНСЬКЕ ХОРОВЕ ВИКОНАВСТВО В СВІТІ</title>
		<link>http://fanej.net/?p=119</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=119#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:54:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Українське хорове виконавство в світі]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=119</guid>
		<description><![CDATA[Українська хорова культура — це унікальне музичне явище світового масштабу, яке має багатовікову історію та традиції, що формувалися в глибинах народного і професійного музичного мистецтва. Український хоровий спів — це перлина національної музичної культури, душа народу, співучого і талановитого. Через неперевершене хорове мистецтво світ здавна пізнавав Україну, її музику, історію. Упродовж віків покоління музикантів створювали [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Українська хорова культура — це унікальне музичне явище світового масштабу, яке має багатовікову історію та традиції, що формувалися в глибинах народного і професійного музичного мистецтва. Український хоровий спів — це перлина національної музичної культури, душа народу, співучого і талановитого. Через неперевершене хорове мистецтво світ здавна пізнавав Україну, її музику, історію. Упродовж віків покоління музикантів створювали численні хорові школи. У цьому процесі велику роль відіграла духовна хорова музика і регентське мистецтво, яке бере свій початок у Візантійській школі церковного співу IX ст. <a href="http://fanej.net/?p=119#more-119" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=119</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>ЧИ МОЖНА ВВАЖАТИ  КАРОЛЯ ШИМАНОВСЬКОГО ТАКОЖ  УКРАЇНСЬКИМ КОМПОЗИТОРОМ?</title>
		<link>http://fanej.net/?p=117</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=117#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:53:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Чи можна вважати Кароля Шимановського також  українськи]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=117</guid>
		<description><![CDATA[На перший погляд, категорично ні. Адже загальновідомо, що він — основоположник польської композиторської школи XX ст. До того ж творчість його останнього, підгалянського періоду міцно спиралася на глибинні польські музичні джерела, а сам він певний час обіймав посаду ректора Варшавської музичної академії.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>На перший погляд, категорично ні. Адже загальновідомо, що він — основоположник польської композиторської школи XX ст. До того ж творчість його останнього, підгалянського періоду міцно спиралася на глибинні польські музичні джерела, а сам він певний час обіймав посаду ректора Варшавської музичної академії.<br /> <a href="http://fanej.net/?p=117#more-117" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=117</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>ТВІР АНГЛІЙСЬКОГО КОМПОЗИТОРА ДЕВІДА ГОУ &#8220;КАНТИ&#8221;</title>
		<link>http://fanej.net/?p=115</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=115#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:52:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[ТВІР АНГЛІЙСЬКОГО КОМПОЗИТОРА ДЕВІДА ГОУ "КАНТИ"]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=115</guid>
		<description><![CDATA[Цікавим фактом творчого діалогу-спілкування двох музичних культур стало написання в 1992 році твору відомого англійського композитора Девіда Гоу для квартету саксофонів під назвою &#8220;Канти&#8221;.
Неординарною видається історія створення &#8220;Кантів&#8221;. Задум народився на фестивалі &#8220;Київ Музик Фест&#8217;91&#8243;, куди за запрошенням дирекції фестивалю і особисто керівника Київського квартету саксофонів Ю.Василевича приїхав англійський композитор. Тоді тяжко хворий Девід Гоу, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Цікавим фактом творчого діалогу-спілкування двох музичних культур стало написання в 1992 році твору відомого англійського композитора Девіда Гоу для квартету саксофонів під назвою &#8220;Канти&#8221;.<br />
Неординарною видається історія створення &#8220;Кантів&#8221;. Задум народився на фестивалі &#8220;Київ Музик Фест&#8217;91&#8243;, куди за запрошенням дирекції фестивалю і особисто керівника Київського квартету саксофонів Ю.Василевича приїхав англійський композитор. Тоді тяжко хворий Девід Гоу, який вперше прибув до нас, був вражений перебуванням в Україні, її музикою, історією, рівнем культури. Повернувшись додому, Д.Гоу написав твір, узявши за основу музичний матеріал відомого збірника &#8220;Український кант XVII-XVIII століть&#8221;. Так народився твір для квартету саксофонів, що на превеликий жаль став останнім у творчості цього маестро.<br />
Цікавим видається програмне пояснення автора, де містяться короткі характеристики чотирьох частин, кожна з яких заснована на оригінальній мелодії українського канту, що &#8220;був жанром, який музиканти використовували в XVII — початку XVIII століттях&#8221;. У цій не-<br />
великій записці автор подає своє тлумачення кантової стилістики, що &#8220;використовувалась композиторами-аматорами, в зв&#8217;язку з чим граматика письма часто є &#8220;неправильною&#8221;, з паралельними квінтами та октавами, і іноді партія баса, що слідує за мелодичною лінією, подібна до стилістики сучасної музики&#8221;. <a href="http://fanej.net/?p=115#more-115" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=115</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>УКРАЇНСЬКІ ЗАСАДИ В АНГЛІЙСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ</title>
		<link>http://fanej.net/?p=113</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=113#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:50:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[УКРАЇНСЬКІ ЗАСАДИ В АНГЛІЙСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=113</guid>
		<description><![CDATA[Почавши вивчати це майже не зоране поле, констатуємо досить давні, ще з Х-ХII ст. наявні контакти різного рівня (історичного, економічного, політичного, культурного), але які мали і на жаль мають у сучасній ситуації спорадичний, випадковий характер. Незрівняно легше аналізувати українсько-французькі, українсько-німецькі, австрійські й інші зв&#8217;язки, ніж братися за вивчення ук-раїно-англійських. Матеріал збирався майже по крихтах. Коротко [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Почавши вивчати це майже не зоране поле, констатуємо досить давні, ще з Х-ХII ст. наявні контакти різного рівня (історичного, економічного, політичного, культурного), але які мали і на жаль мають у сучасній ситуації спорадичний, випадковий характер. Незрівняно легше аналізувати українсько-французькі, українсько-німецькі, австрійські й інші зв&#8217;язки, ніж братися за вивчення ук-раїно-англійських. Матеріал збирався майже по крихтах. Коротко означимо його рівні.<br />
Ранні згадки про появу англійців на території сучасної України, зокрема онуків англійського короля, з&#8217;являються ще в сагах, і події відносяться до періоду завоювання Англії датським королем Кнутом. <a href="http://fanej.net/?p=113#more-113" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=113</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ДІАЛОГУ</title>
		<link>http://fanej.net/?p=111</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=111#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:50:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ДІАЛОГУ]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=111</guid>
		<description><![CDATA[Одними з генеральних культурологічних ідей в цьому напрямі виступають глибинні положення вчених, першим з яких називаємо М.Бахтіна і його вчення про діалогізм як універсальність співіснування різного. Неспроможність, за думкою вченого, &#8220;жодного висловлювання бути ізольованим&#8221;2, або співвідношення одного начала з іншим як основи розуміння, актуалізують теоретичні засади діалогу.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Одними з генеральних культурологічних ідей в цьому напрямі виступають глибинні положення вчених, першим з яких називаємо М.Бахтіна і його вчення про діалогізм як універсальність співіснування різного. Неспроможність, за думкою вченого, &#8220;жодного висловлювання бути ізольованим&#8221;2, або співвідношення одного начала з іншим як основи розуміння, актуалізують теоретичні засади діалогу. <a href="http://fanej.net/?p=111#more-111" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=111</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>АНГЛІЙСЬКИЙ КОМПОЗИТОР ДЕВІД ГОУІ УКРАЇНА</title>
		<link>http://fanej.net/?p=109</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=109#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:49:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Англійський композитор Девід Гоу і Україна]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=109</guid>
		<description><![CDATA[Останнім часом, — зауважує літератор М.Слабошпицький, — і це цілком правильно! — говоримо про всіх репресованих людей. Але не говоримо про репресовану історію і культуру (підкр. —М.К.). Бо чи ж не забагато оптимізму в отих визначеннях — &#8220;білі плями&#8221;. Все, мовляв, гаразд, усе є, за винятком поодиноких порожнин у структурі культури, які й називаємо тим [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Останнім часом, — зауважує літератор М.Слабошпицький, — і це цілком правильно! — говоримо про всіх репресованих людей. Але не говоримо про репресовану історію і культуру (підкр. —М.К.). Бо чи ж не забагато оптимізму в отих визначеннях — &#8220;білі плями&#8221;. Все, мовляв, гаразд, усе є, за винятком поодиноких порожнин у структурі культури, які й називаємо тим рятівним евфемізмом. А там відсутні, по суті, цілі пласти&#8221;. <a href="http://fanej.net/?p=109#more-109" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=109</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>УКРАЇНСЬКИЙ КОМПОЗИТОР У ФРАНЦІЇ- МАР&#8217;ЯН КУЗАН</title>
		<link>http://fanej.net/?p=107</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=107#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:47:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Український композитор у Франції — Мар'ян Кузан]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=107</guid>
		<description><![CDATA[Єдиним українським композитором, що є представником іншої нації, став Мар&#8217;ян Кузан. Бойко з походження (народився в Ісаях коло Турки на Львівщині 29 вересня 1925 р., отже саме на цей час припадає його 75-річчя), у дворічному віці він став з батьками французьким емігрантом. Вже на новій землі народилася його сестра Стефанія, яка стала пізніше дружиною знаменитого [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Єдиним українським композитором, що є представником іншої нації, став Мар&#8217;ян Кузан. Бойко з походження (народився в Ісаях коло Турки на Львівщині 29 вересня 1925 р., отже саме на цей час припадає його 75-річчя), у дворічному віці він став з батьками французьким емігрантом. Вже на новій землі народилася його сестра Стефанія, яка стала пізніше дружиною знаменитого графіка Якова Гніздовського. <a href="http://fanej.net/?p=107#more-107" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=107</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>ТИМКО ПАДУРРА - УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ БАРД XIX СТОЛІТТЯ</title>
		<link>http://fanej.net/?p=105</link>
		<comments>http://fanej.net/?p=105#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Sep 2008 23:46:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Тимко Падурра — українсько-польський бард XIX століття]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://fanej.net/?p=105</guid>
		<description><![CDATA[Українсько-польські, польсько-українські стосунки продовж століть були винятково складними, напруженими і драматичними. Разом з тим, взаємозв&#8217;язки і взаємовпливи, що простежуються на сімейному, побутовому, мовному, культурному та інших рівнях тут були надзвичайно тісними і часто плідними. Такі контакти в сфері літератури, поезії та музики відзначалися особливою інтенсивністю у XIX ст. в період становлення національних романтичних шкіл, коли [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Українсько-польські, польсько-українські стосунки продовж століть були винятково складними, напруженими і драматичними. Разом з тим, взаємозв&#8217;язки і взаємовпливи, що простежуються на сімейному, побутовому, мовному, культурному та інших рівнях тут були надзвичайно тісними і часто плідними. Такі контакти в сфері літератури, поезії та музики відзначалися особливою інтенсивністю у XIX ст. в період становлення національних романтичних шкіл, коли предметом постійного зацікавлення і глибокого вивчення митців стала народна творчість не тільки свого народу, але й інших народів, зокрема сусідніх. Саме такий процес спостерігається у польській літературі і музиці XIX ст., коли ряд польських письменників, поетів і музикантів звернулися до української тематики, народної поезії і музики, а деякі навіть писали українською мовою.  <a href="http://fanej.net/?p=105#more-105" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://fanej.net/?feed=rss2&amp;p=105</wfw:commentRss>
		</item>
	</channel>
</rss>
