« ЧИ МОЖНА ВВАЖАТИ КАРОЛЯ ШИМАНОВСЬКОГО ТАКОЖ УКРАЇНСЬКИМ КОМПОЗИТОРОМ? | Главная | УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 1990-х РОКІВ У ДАЛЕКОМУ ЗАРУБІЖЖІ »
УКРАЇНСЬКЕ ХОРОВЕ ВИКОНАВСТВО В СВІТІ
Автор: admin | 01 Окт 2008
Українська хорова культура — це унікальне музичне явище світового масштабу, яке має багатовікову історію та традиції, що формувалися в глибинах народного і професійного музичного мистецтва. Український хоровий спів — це перлина національної музичної культури, душа народу, співучого і талановитого. Через неперевершене хорове мистецтво світ здавна пізнавав Україну, її музику, історію. Упродовж віків покоління музикантів створювали численні хорові школи. У цьому процесі велику роль відіграла духовна хорова музика і регентське мистецтво, яке бере свій початок у Візантійській школі церковного співу IX ст.
Співоча традиція в Україні формувалась завжди на прадавніх зразках народної пісенної культури в її зв’язках з церковною музикою. З цих двох джерел згодом кристалізувались основні засади професійного співу в Україні.
Хорове виконавство завжди було тісно пов’язане як з народною творчістю, так і з творчістю композиторів-професіоналів, XVII — початок XVIII ст. — це твори М.Ділецького, С.Пекалицького; друга половина XVIII — початок XIX ст. дали людству твори М.Березовсько-го, А.Веделя, Д.Бортнянського, С.Дегтярьова; кінець XIX — початок XX ст. — це М.Лисенко, Я.Яциневич, К.Стеценко, О.Кошиць, творчість яких позначена яскравою національною специфікою; сучасна музика — ще одна золота сторінка в історії культури України. Саме М.Лисенко, К.Стеценко, М.Леонтович, О.Кошиць, П.Демуцький внесли вагомий внесок у створення національної школи хорового співу. В їх діяльності композиторська творчість поєднувалась з хоровим виконавством, що сприяло розвитку та професіоналізації світських хорових капел.
Від тріумфальної поїздки О.Кошиця за кордон (1919) розпочалося знайомство світової громадськості з професійним хоровим мистецтвом України. У пресі тих часів ми знаходимо такий відгук:
…співом досягають вони того, що є найліпшим критерієм найвищого мистецтва: враження безпосередності, необхідності та правди”1.
У визнанні українських колективів у світі є ще одна знаменна подія. 6 січня 1929 р. “Думку” було відряджено в концертне турне до Франції. Виступи “Думки” з Нестором Городовенком у Франції перетворилися на справжній тріумф української хорової культури. Особливо захоплені слухачі та преса були басовою партією “Думки”. “Ніде в світі нема тепер таких глибинних і прекрасно звучащих басів…, — писала преса, — вони збереглися тільки у слов’янських народів, і то переважно в Україні”2.
Нещодавно в дослідженнях з’явились відомості про перший мандрівний чоловічий хор, керував ним Дмитро Котко. Є свідчення про те, що у 20-х роках XX ст. цей хор виступав у Польщі, майстерно виконував українську духовну та народну музику.
У 1930-60-х роках хорове мистецтво України розвивається завдяки діяльності визначних хормейстерів П.Козицького, М.Ве-риківського, Г.Верьовки, Н.Городовенка, М.Тараканова, О.Гончарова, О.Минківського, 0.Сороки, Є.Вахняка, К.Пігрова.
Кілька десятиліть XX ст. український хоровий спів не був представлений ні на міжнародних фестивалях, ні на конкурсах. Це були лише поодинокі виступи (1953 — Румунія, 1957 — Бельгія). І ось у 1966 р. Національний заслужений академічний народний хор ім.Г.Г.Верьовки з концертною програмою вперше виїхав за кордон на гастролі до Корейської Народної Республіки, а у 1967 р. колектив був запрошений у Мексику, а згодом — у Монреаль на “Експо-67″. В гастролях у Канаді вперше зустрілися українські співаки з канадськими українцями. Рідний спів, мистецтво хору — вже тоді, в далеких 60-х проклали місточок до взаєморозуміння, посилили зв’язок українців у світі. Згодом — гастролі по Франції, Іспанії, Португалії, країнах Латинської Америки.
Хор ім.Г.Г.Верьовки в усі роки був і залишається центром народної музичної культури, завдяки якому зі сцени багатьох країн світу на повний голос залунала українська народна пісня. З 1966 р. колектив побував у 50-ти країнах світу, і, відколи до нього прийшов Ана-
толій Авдієвський, його виступи супроводжує незмінний успіх. Талановитий хормейстер, А.Авдієвський одразу полонив і виконавців, і слухачів тільки йому притаманною творчою одухотвореністю, своєрідним відчуттям глибин і багатющих можливостей мистецтва хорового співу.
Чим же особливий цей хор? Чому в багатьох країнах світу саме він уособлює “український спів” як художнє явище сучасного мистецького процесу в світовій культурі? Дослідження виконавського стилю цього хору, його записів, відгуків преси довели, що висока художня майстерність колективу, яка визнана в світі, — це насамперед синтез кращих виконавських традицій народного хорового співу з досягненнями світового хорового професіоналізму. В сучасному відродженні української хорової культури, у світовому визнанні українського хорового виконавства велика заслуга хору ім.Г.Г.Верьовки, який перший показав за кордоном різноплановий репертуар, до котрого входили зразки і українського фольклору, і кращі здобутки композиторської творчості різних стилів, часів і напрямків.
“…ще ніколи наша публіка не бачила такого захоплюючого, такого прекрасного видовища…”, “здавалося, зал вибухне від безкінечних овацій…” (”Ель Еральдо”, Мексика, 1967).
Після такого прориву хорового мистецтва України його справжній вихід у світ і розквіт взаємних контактів (концертів, гастролей, фестивалів, конкурсів) починається з кінця 1980-х років. 1990-ті роки принесли українському хоровому співу давно заслужене визнання в усіх країнах світу. Роки незалежної України після десятиліть тоталітарного режиму — це справжнє відродження хорової культури України. Ще один відгук з американської преси, який підтверджує визнання світом українського хорового співу: “…концерт відбувся у переповненій глядачами найпрестижнішій залі американської столиці — Центрі мистецтва ім.Джона Кеннеді. Чарівні українські пісні, що змінялися вогнистими танцями, викликали зливу овацій і захоплені відгуки глядачів” (”Вашингтон-пост”, США, 1996).
Якісно новий етап у поступальному розвитку мистецтва хорового співу пов’язаний з творчістю провідних хормейстерів сучасності: А.Авдієвського, Б.Антківа, М.Берденнікова, Л.Венедиктова, П.Горо-
хова, В.Іконника, М.Кречка, П.Муравського, В.Палкіна, Є.Савчука, О.Тимошенка.
Гастрольні поїздки, виступи в різних країнах світу, висока виконавська майстерність таких відомих колективів, як Національна заслужена академічна капела “Думка” (США, Франція, Німеччина, Данія, Польща та ін. країни), Державна чоловіча капела ім.Л.Ревуць-кого (Бельгія, Англія, Німеччина, Франція та ін.), сприяли відродженню шедеврів української духовної музики, пропаганді в світі сучасної української музики Б.Лятошинського, Л.Ревуцького, А.Што-гаренка, Г.Майбороди, Є.Станковича, Л.Дичко, І.Карабиця, В.Степур-ка, В.Зубицького.
Як не згадати співтворчість “Думки” із сучасним французьким композитором І.Кляуе та італійським Д.Бертолуччі, або недавній виступ із всесвітньовідомим композитором К.Пендерецьким. Дуже високі оцінки критики мали й виступи ансамблю “Боян”, створеного при хорі. “…Професіоналізм, теплота і радість, які вони випромінюють своєю музикою, вражатимуть нашу аудиторію, але не зможуть повною мірою відтворити надзвичайний, фантастичний рівень їхнього таланту”, — писала лондонська газета “АВ5 Кеш” (14 червня 1992 року).
Одним з яскравих представників сучасного хорового мистецтва визнаний в світі хор “Київ”.
Хор “Київ”, якому нещодавно виповнилося 10 років, займає чільне місце в українському хоровому мистецтві 1990-х років. Цей колектив виборов найпрестижніші премії на конкурсах у різних концертних залах світу, дав понад 600 концертів, випустив 13 компакт-дисків і 4 аудіокасети з програмами національної та зарубіжної музики. Цей хор, за визначенням чисельних відгуків у пресі, — непересічне явище у сучасній хоровій культурі. Ми відчуваємо у ньому розвиток багатовікових традицій в їх сполученні з сучасним виконавським стилем. “У хорі чудові голоси, що набагато перевершують навіть кращі хори в нашій країні, але й значно відрізняються за ідеалом звучання: щільним, пишним і наповненим”.
Мистецтво камерного хору “Київ” та його керівника Миколи Гоб-дича репрезентує в багатьох країнах світу мистецтво хорового співу сучасної України. І дуже промовисто про важливу роль хорового ми-
стецтва України пише Микола Гобдич: “Саме хорова музика може представити іншим народам нашу державу та високу культуру нашого народу. Бо в українських народних та духовних піснеспівах втілено всі наші думи, почуття, наша душа, історія…”6.
Численні перемоги та успішні виступи на престижних міжнародних конкурсах і фестивалях творчих колективів на чолі з М.Гобди-чем (хор “Київ”), О.Бондаренком (”Фрески Києва”), Л.Бухонською (хор “Хрещатик”), Г.Горбатенко (Жіночий хор Київського державного вищого музичного училища ім.Р.М.Гліера), С.Фоміних (Жіночий хор Миколаївського обласного науково-методичного центру культ-просвітньої роботи та Миколаївського училища культури) й іншими свідчать про органічне входження національного українського хорового мистецтва в контекст світової музичної культури.
Темы: Українське хорове виконавство в світі |